Орфографічний словник української мови. 2005.
надводити — джу, диш, недок., надвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. надві/в, надвела/, надвело/; док., перех., розм. Проводити, доводити до якого небудь місця … Український тлумачний словник
надвести — див. надводити … Український тлумачний словник